Цей божевільний час...
Втікає день за днем у небуття.
Сліди і спогади про нас
Лишень залиш...Не має вороття-
Ані думкам, ані словам.
Є тільки вічна повість про людину.
І сум, по скоєним гріхам,
За мрію, що збулась на половину.
Є тиха радість мудрої душі,
Безмежна ніжність милої дитини,
Є музика пісень і є вірші,
Ще є турбота щирої родини.
Нехай біжить, нехай втікає час.
У різних проявах любов не має віку.
Була і є, і буде після нас.
Знайде у серці кожного домівку.
Життя своє відкрий для доброти.
Цінуй даровані хвилини.
Собі і близьким, небу доведи,
Що ти достойний імені Людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429935
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна