Загуло, заштормило Полісся,
Вільхи низько схилились додолу,
Лиш біляві красуні берізки,
Заспівали в росі колискову.
Звідкіля невідомо взялися,
Ненаситні нагострені коси,
Але води, які розлилися,
Захистили від сонця покоси.
Косарі повернулись додому
І чекають приходу погоди,
Росянистому дню золотому,
Трави в росах читатимуть оди…
Все Полісся цвіте веселково,
Льон голівки свої підіймає,
Бродить Мавка і нині казкова,
Лукаша свого й досі шукає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429939
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Віталій Назарук