Відгомін кохання (лаконічні строфи)

Розслабився…  і  ніжна,  чиста  сила
Мене  за  серце  боляче  вкусила,
І  захитавсь  хвалений  моноліт.
І  раптом,  як  бурчак  застугоніло,
Оте  червоне,  що  тече  у  жилах…
Торкнувся  губ  недоторканий  плід.

             *      *      *

Ось  і  ти,  з  валізкою  в  руці,
Сходиш,  ледь  ступаючи  по  трапу.
Я  з  тобою  у  хвилини  ці.
Твої  руки  –  теплі  промінці,
Що  у  їх  тенета  я  потрапив.

                                   Травень  –  червень  2013  року.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429983
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Ігор Рубцов