Так довго хочу дивитись на тебе,
І не моргнути жодного разу,
Бо твої очі – глибші за небо.
Я в них втопилась назавжди, відразу.
Бо, як моргну - аж мить не побачу,
А, раптом, ти посміхнешся в цю мить.
А я не хочу тебе на остачу,
З тобою назавжди – кохання п’янить.
Дивитимусь так і побачу усе:
І кожну зморшку, на носі веснянку,
І сиве волосся життя принесе,
А я поцілую ту сивину зранку.
І кілька рубців на твоєму обличчі,
За ними спогади, ой, нелегкі.
Та вони любі мені і вже звичні,
Я їх загою. Повіки вогкі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430012
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Оксана Гринчук