Давать поради і рецепти роздавати
Щоб все було, у когось , до ладУ
Зовсім не те що самотужки подолати
Чи люте горе, чи лиху біду.
Коли незгода ,вами , сто разів проклята,
Завжди лягає впоперек стежі
Коли чужою тобі стала рідна хата.
А ти по краю леза на межі.
Коли душа навпіл, нема спОкою й лАду
А день і ніч – суцільна сірина
Коли вже неможливо відшукати зладу
І визначить чия і в чім вина
Мабуть вже пізно винуватого шукати
Бо рОки вже укрила сивина
Можливо треба одне – одного прощати
Бо шлях коротшає. Життя мина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430410
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: євген уткін