Хто ми є на світі
у масштабах літ?
У неволі діти,
у недолі цвіт.
Що неначе треба,
те немовби є.
Що просили в неба,
те воно й дає.
Перекотиполю –
волі аж на крок,
а таємній долі –
серце на замок.
Будемо ріднею,
поки з нами Бог.
Долі однієї
вистачить на двох.
Нам би тільки в осінь
перейти рубіж.
Хай ще душі босі,
та серця – навстіж.
Нам би тільки зими
якось обійти.
У літа незримі
пишуться листи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430423
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: I.Teрен