Про все і ні про що…

Перед  злетом  перевір  наявність  крил,
і  якщо  потрібно  перелічи  кожну  пір"їнку.
Хоч  я  з  тих  поетів  ,котрим  інколи  бракує  рим,
і  шкода,що  їх  не  купити  за  безцінь  на  ринку,
Можу  сказати,що  потрібно  пережити  безліч  падінь,
перш  ніж  переконаєшся,що  ці  крила  хоч  трохи  надійні.
Затамовуючи  подих,долати  кілометри  і  лінь,
Кусати  губи.І  байдуже,що  ці  зусилля  будуть  надмірні.
Надважливо—долоньки  в  кулак  і    терпіть,
Надважливо—вчепитись  зубами  в  надію,
Не  впускати  ніколи  свій  шанс  і  горіть,
Пламеніти  очами  і  подумки  пестити  мрію.
Не  шукати  чужих  ,віднайти  щось  знайоме  й  своє,
Не  ховати  у  собі  напівпошматовані  сили,
Не  жалітись  ніколи  на  те,що  невпинно  тече,
Наче  кров*ю  по  тілу.
 День  за  днем  безупинно  біжить
Я  забути  волію  кожнісіньку  пасмурну  мить,
Коли  сонце  не  гріло,в  очах  не  блищала  блакить,
А  пошарпаним  нервом  блукали  і  падали  рими,
Ти  забула  мене,зачарована  музо,втекла,
Тільки  вітром  лягла  на  мої  передпліччя  й  долоні,
Закуєш  і  бува,  не  даєш    забувати  про  втому,
Зітреш  з  пам"яті  міф,  що  колись  я  тобою  жила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430434
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: Божена Гетьманчук