Тезу приймаю: "Щастя, бо розуміють!"
Визнаю: я нещаслива людина.
Це є не в роках, в болячках, що ниють -
Стіна нездоланна від брата до сина.
Скоріше за все, що то її я створив,
Творчість і Контакт замкнувши на себе,
Хоча часто іншим Добро і робив,
Та досі не знаю: "Це було їм треба?"
Проекти, вірші, малюнки, блоков стоси -
Невблаганно піде все у Небуття;
На спомині хвали квологолосі,
А я вже помандрую у ПозаЖиття.
9.06.2013
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430448
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: Левчишин Віктор