Моя незаймана душа,
Неначе пташка у повітрі.
За нею жодного гроша,
А навкруги - спокуси хитрі.
Немає спокою в очах
І мрія тягнеться на волю:
Шукає фенікс у речах,
Попереду красиву долю.
Гортає сторінки життя
І відблиск помислів блакитних.
Як перелякане теля,
Мене Господь, веде до сильних.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430540
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: Глорія