Могили заросли, хрести дубові,
Немов в печалі похилились долі…
І тільки роси зранку кольорові,
Сіяють навкруги в широкім полі.
Сумує поле, плаче горобина,
Доноситься від церкви дзвін басистий,
З букетом квітів молода дівчина,
У вишитій сорочці і в намисті.
Прийшла вклонитись дідусеві зранку,
Йому б сьогодні « Сто літ» заспівали,
Він не дожив, став на шляху у танка,
Тоді рубіж свій хлопці захищали.
Приїхала сама, щоб дідусеві,
Вклонитися низенько від родини,
У день такий, коли безхмарне небо,
Сьогодні дідусеві іменини.
Лише недавно взнали де могила,
Про подвиг у архіві прочитала,
Була тоді засмучена й щаслива,
Пробіл родинний серцем дописала.
Уклін земний, вони нас захистили,
Трагічно закінчився їхній путь,
Чужим поставте свічку на могилі,
Можливо й ваших люди пом’януть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430568
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: Віталій Назарук