Дід на ліжку розвернувся,
Мов дитина потягнувся,
– Чуєш, бабо, досить спати,
Час з жуками воювати.
– Що ти, діду, схаменися,
На погоду подивися,
Небо хмара затягнула,
Буде дощ я вчора чула.
– Я кажу буде погода,
Чи тобі отрути шкода?
Встав, кректав та взявсь за діло,
Хоч боліло з ночі тіло.
Баба в відрах воду носить,
А дід колорадо косить,
Піднявсь вітер десь умить,
Вже на небі грім гримить.
Здерло бриля з голови,
Дід кричить, бабо, лови,
А та мовби озвіріла,
Копаницю підхватила,
Та давай діда святити,
Той не знає, що робити.
– Казав отрути мені шкода,
Я ж казала непогода,
Хотів отрути, пий за воду,
Треба слухати погоду.
Доки дощ ще буде лити,
Будеш, діду, її пити,
Вийде термін, грошей шкода,
Довго буде ще негода.
Тут сніданок і обід,
Пий проклятий дармоїд,
Здерло бриля та грець тому,
Як зарадить лиху цьому.
Як стару угамувати,
Як йти снідати до хати?
Захотілось випить з ночі,
Чи то вилізли вже очі.
Чи не бачив, що дощ буде,
Вже й сміються в селі люди,
Думав покроплю огорода,
Бабі буде вже не шкода.
До духмяного сніданку,
Перваку налити склянку,
Що ж напився, старий хрич,
Йди сушись, вилазь на піч.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/239-borotba-z-zhukami.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430597
Рубрика: Гумореска
дата надходження 10.06.2013
автор: Антоніна Грицаюк