Я знаю, це все пройде,
Любов моя до тебе мине.
Дуже важко зараз змінити все в голові,
А серце не слухає, хоче любові.
Ти знаєш, заживе ця рана глибока,
Та шрам залишиться на все життя.
Буде, знаю, важко із колін встати,
Коли вже здавалось нема чого міняти.
Кожного дня я тебе чекала
Все надіялась і мріяла.
На своєму шляху все ламала.
Та твою гордість так і не зламала.
У мене інших багато буде,
Та таких, як ти, ніколи.
Знаю, тільки Бог нас судить,
Я ж цієї жорстокої болі не забуду Ніколи!!!
За що мені це все?
Усе - не так, усе - не те.
Приходиш у ніч, цілуєш,
А над ранок сам щезаєш.
Так хочеться усе зібрати,
І десь далеко відкинути.
Щоб ніхто це не знайшов,
Бо не хочу, щоб хтось так, як я, страждав.
Розірвати все зараз дуже легко,
А вернути назад буде важко.
Та цей урок назавжди я запам’ятаю,
Тепер буду більш розсудливою - я це точно знаю!
І так кожен день, кожну ніч, десять місяців підряд...
Втомилась, та щось тримає,
чомусь не можу я піти вперед.
Хто це? Це ж ти! Це знову ти!
Будь ласка, я благаю "ВІДПУСТИ"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430723
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: Ірена Смачило