Згадки губляться…

Впав    у    вічі    співучий    сонет,
випадково  ,той,    погляд    вловила.
За    вікном    промайнув    силует,
недописана    повість    ожила.

Знов    малюю    очима    твій    світ,
образи,що    заснули    у    скронях.
І    при    кожнім    здриганні    повік,
згадки    губляться    в    дертих    долонях.

Задивилась    в    заспане    вікно,
а    на    небі    вже    пише    блакиттю.
Вщент    згоріли    мости    всі    давно,
в    серці    ж    пагін  ,нового,  суцвіття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430791
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: Вразлива