[b]Зітри, зітри печаль і смуток з серця,
Моя любов без меж, та вже не та.
Ти заблукав у цьому світі, з світу стерся,
А я жива, хоча розбита вщент, до тла.
Нам не судилось разом щастя розділити,
А я так мріяла, я просто цим жила.
Я так хотіла вірити тобі, тебе любити,
Та не здійсниться мрія, не прийде весна.
Весна, котра могла б усе для нас змінити,
Котра ночами сниться райдужна мені.
Вона прийде, та ти не зможеш розділити
Мою любов, бо надто холодно тобі.
Холодний серцем, ти холодний тілом.
Душа твоя від холоду вмира.
Твої думки таі старі, вони покрились пилом,
А світ він не стоїть - летить немов іскра.
Та пізно про кохання говорити,
Тоді, коли його уже нема.
Я не суддя, і не мені тебе судити.
Та я кохала, і тобою я жила.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430821
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: IceHeart