Літо. Сонечко у небі,
Угорі співає птаха...
У господарській потребі
Тягне гілочку Мураха.
Повз летить на пляж піщаний
Бабка щоб позасмагати,
Сонячні прийняти ванни
"Винесло" її із хати.
- У таку гарячу пору,-
Наш Мураха Бабці каже,-
Аби щось придбать до двору,
Ти ж на пляж, насіння враже!
Байку, певно, вже забула,
Голод взимку не лякає...
Ти ж, панянко, не акула,
Що живе в тропічнім раю!
А для Бабки те все десь,
Усміхнулась, полетіла.
Хліб, до хліба має днесь,
Буде харч і в зиму білу!
Осінь рання надворі,
Знов Мураха у роботі -
Від зорі і до зорі
Не встига втирати поту.
Стрінув Бабку у грозу
У новім плащі шкірянім,
Посмішку, а не сльозу
На лиці побачив пані.
- Ти куди серед грози?-
Озивається Мураха,-
Висять в хаті образи,
А у тебе зносить даха!
Не працюєш, як усі,
Все у клубах та, у барах,
У крамницю на таксі...
Вмить опинишся на нарах!!!
Бабка наша в вус не дує,
Знов у клуб де чути сміх,
Всі слова Мурахи - всує...,
-Жив би сам так, якби міг!
Завтра їду на Канари,
Бо щось зимнувато стало.
Полетіла знов до бару,
Друзі там її чекали.
Ось, нарешті, вже зима!
Наш Мураха тягне сани,
А назустріч йде сама
Бабка та, неначе панна.
Вся у норках і шиншилах,
В нових диво-чобітках...
У Мурахи вийшли жили
І на шиї й на руках!
- Ти куди мандруєш, люба? -
Запитав її Мураха.
Бабка та йому: - До клубу,
Там важливі будуть "птахи" -
Композитори, поети,
І творці у прозі слова...
- Слухай, може, на бенкеті
Там зустрінеш ти Крилова?..
Передай йому від мене,
Щоб писати більш не смів
Й не "розводив" так натхненно
Отаких, як я, ослів!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430838
Рубрика:
дата надходження 11.06.2013
автор: Патара