[color="#22ff00"]Тополя тихо сіє ніжний пух,
Встеляє землю гарно, як ніколи.
А нам сьогодні падає все з рук:
Востаннє ми ідемо вже до школи.
Як надивитись на усе кругом?
Як зберегти у серці подих свята?
В душі тривожне: може, це лиш сон?
...Та у руках вітають атестати...
Відгомонів про все шкільний дзвінок -
Не буде кликати нас більше в класи...
І вчитель не спитає більш урок
Надійки чи Зорянки, чи Тараса.
Ми всі нескоро зрозумієм суть
Тих побажань, що сипляться, мов квіти...
Не раз ще ноги в школу приведуть...
Та в нашім класі будуть інші діти
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430876
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: zazemlena