Втекла кудись вона, сховалась.
Давно ніхто не бачив вже Її.
Й чого вона так сильно налякалась?
І не показується навіть у ночі.
Я ж так надіялась її зустріти.
Хотіла все розкласти на місця.
Щоб тисячі людей зуміли,
Відчути справедливості величне "Я".
Та світ жорстокий, не міняється, і з днями,
Все лиш заглиблюється більше у сміття.
Де бруд грошей і поклик слави.
Так кличуть на круте життя.
Ти ж покажись, хоч на хвилинку!
Я знаю, ти потрібна багатьом.
Ти дай надії малу краплинку.
І ми все змінимо з добром!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431003
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2013
автор: Іріні Ельпіда