[i]Я радію за той час,
За ту мить казкову –
Коли доля у зустрічі звела нас
Подарувавши надію кохання чудову.
Та я не виправдав її напевне сподівань,
Не зміг. Не скористався шансом тим
І опинився в полоні своїх бажань
Та, лише за неї, молився усім святим.
Щоб знову нам доля зустріч дарувала –
Якщо не в цьому, то хоча б в наступному житті
І найголовніше, щоб Вона мене кохала –
Аби те почуття, не розчинилось у забутті.
́[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2013
автор: Валерій Кець