Знову задощило…

Знов  плаче  дощ  тужливо  за  вікном,
Поникли  до  землі  пахучі  квіти.
Не  зазирає  місяць  перед  сном
І  ніч  свої  ховає  оксамити.

Почувся  гуркіт  серед  чорних  хмар
І  небо  з  усіх  сил  заголосило.
Як  вирватись  з  полону  диких  чар,
Перемогла,  щоб  силу  -  інша  сила...

Принишкли  звірі  і  на  гілці  птах,
Сидить  самотньо,  заховавсь  під  віти.
Шаленний  вітер  вигравав  в  дротах,
Мелодія  понеслась  цілим  світом.

Озвалась  громовиця  в  берегах,
Плакучій  вербі  розчесала  коси.
Промчала  злива  на  семи  вітрах
І  у  дарунок  залишила  роси.

Посміхнувся  теплий  ранок  літу,
В  душі  мінорно  струни  забриніли.
Сонячні,  яскраві  колорити,
У  небі  розпрамляли  знову  крила...






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431237
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)