Сонце вечірнє крізь віти дерев
Нишком заглядує в очі мені,
Наче в савані натомлений лев,
Ліг відпочити вже від метушні.
Прайд нагодований, сплять дітлахи,
Можна забути про танучий день.
Крилами тиші торкнуться птахи
І... знову, навколо ані телень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431318
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 13.06.2013
автор: Патара