Промінням сонця намальоване село
Волошками й барвінком поросло.
Стежина в’ється вдалечі гаїв,
Милує вухо солов’їний спів.
Старий ставок розкинувся навколо,
Його вода, мов зорі в небесах,
Виблискує, співає своє соло,
Аж серденько зліта, неначе птах.
А сонце вже поволі засина,
Десь пісня українськая луна
І лине в золотії пшениці́,
Несе надію й віру всім в руці.
В пітьмі стоять білесенькі хатини,
Укрила ніччю матінка дитину.
Поснули всі, лиш ніч одна не спить,
Та місяць в небі сонно мерехтить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431327
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.06.2013
автор: Наталі Кривенко