Ви хочете
(Ви, звичайно ж, хочете!)
Щоб день здивований
Дивився меланхолійним оком
На мене – клошара
І називав потайки собакою.
Ви хочете
(Ви, звичайно ж, хочете!)
Щоб урбаністичні горобці
Мене знову називали дурником.
Кажу до побачення
Порожній пляшці з-під пива.
Дивлюсь на окуляри,
А вони географічні.
Азбестові квіти
Навушниками ночей
Кажуть мені: «Квота!»
Аби ж тільки до.
Я знаю –
Кожна ніч – варфоломіївська.
Я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431486
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2013
автор: Зморока А М