Я Буратіно.
Звичайний собі Буратіно –
З портфелем і посадою.
Я великий вчитель ляльок,
Командир маріонеток.
Я теж лялька,
Але мої мотузки найдовші.
Тому я диктатор
Для ганчіркових Мальвін
І паперових Арлекінів.
Бо я дерев’яний!
З дуба тесаний!
Коли мене майстрував
Тато Карло – дивак
То запустив у мою
Порожню голову
Замість клепок
І шурупів
Жменю вусатих жуків.
І з того часу,
З того вітряного часу
В моїй голові вони шурхотять
Точать тирсу
Моєї свідомості.
Ви думали то думки?
А то шурхіт.
Жуків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431490
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2013
автор: Зморока А М