Мене давно уже дивує,
Краса рідної землі.
І як ніжно,у саду,
Співають соловї.
Мене дивує цвіт калини,
Тихі води Дніпра.
Зачаровує також,
В небі променів гра.
Мене дивують сльози на обличчі,
Коли гімн України лунає,
І коли маленький школяр,
Прапор Батьківщини піднімає.
Мене довго дивуватиме,
Казка Карпат.
І навесні,
Розквітлий сад.
Мене дивує над усе.
Сонця схід і захід.
Та відлетівшого журавля,
По поверненню клекіт.
Мене дивуватиме завжди ,
Берег Чорного моря.
Я вдячний Богу,
Що жити в Україні моя доля.
Мене дивує моя ненька,
Моя Україна.
І тільки перед нею
Встаю я на коліна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431541
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 14.06.2013
автор: 333