В полі вітер свистить, і шепоче верба,
Зорі в небі яскраво палають,
Хай покине їх смуток, розпука й журба,
Хай ніколи вони не згасають,
Як не згасне любов, що живе у серцях
Й буде жити віками, я знаю,
Бо вона, наче сонцем окрилений птах,
Що до неба, мов вітер, злітає.
Хай весна їй дарує лиш квіти і ласку,
А зима не лякає снігами,
Бо кохання – це серця прекрасная казка,
Що завжди буде жити із нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431560
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2013
автор: Наталі Кривенко