Брехня життя доводить до абсурду.
Мовчання зношує наш організм.
Самі страждаємо від самосуду,
Мотузки нервів стягуємо в тріск.
Життя провести в світі мрій, фантазій,
Ховатись від реальності і помилок –
Такий собі в людей сучасних захист,
Від емоційних дум таємний закуток.
Ніхто не може щиро всім зізнатись,
Що він почув, побачив чи відчув.
Бо ж легше в ковдру замотатись.
І щоби не дізнались де він був.
Чи потонув, чи вибухнув, згорів,
Не має значення, яка страшна брехня.
Бо просто він втекти від всіх волів,
А що за нього перейнялися – то маячня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431631
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2013
автор: Ірина Веретіна