Богдане, батьку Хмель,
Чи вже пройшов той хміль,
Що ти Вкраїну-неньку
Чудовиську орлу
У гострі пазурі віддав,
І вінценосний той
ЇЇ на шмаття роздирав?..
Пішло здобутеє тобой,
Та й ти не бачив вже отой—
Неволі, ік її к лихої долі!
Як села, наче погоріли,
Як люди, наче подуріли.
"Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть",—
Тарас так, геній, побивався,
Сльозами гіркими вмивався
Та із горючими сльозами
На чужину супроти волі повертався.
А ті істоти все мовчали,
Німі на панщину чвалали...
Та слава навіки буде з тобою,
Вольносте, отче, Богдане-герою!
15.11.1997 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431764
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 16.06.2013
автор: Ростислав Сердешний