А грім, напевно, в хату не впускають-
Так гучно стука в двері кулаком...
І блискавиці небо розбавляють,
Неначе чорну каву, молоком.
Важкі краплини срібними цвяхами
Все драпірують бульками струмки.
П'янкими веселкОвими шляхами
Летять мої заобрійні думки...
Лоскоче груди озонОве щастя,
А серце десь під хмарами літа;
І одягнувши хусточку квітчасту,
Сміється знову днина золота...
А грім таки достукався до хати.
Стомився й спить, похропує вві сні...
Зелений коник втік від жабеняти,
На струнах сонця виграє пісні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431923
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2013
автор: Любов Ігнатова