Білою смертю покрита земля
Холод у душах, вимерзли руки.
Вже заворожені білим поля,
Стишені звуки.
Знову зима, знову холод і біль,
Знову розлуки…
Знову на землю сиплеться сіль.
Муки…
Ви вже не вірите в мої слова,
Ті, що насправді.
В білому холоді я ще жива…
Та не назавжди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432010
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2013
автор: Настя Кривець