Життя коротке

О,  світе!  Зупинися!  Подивись!
До  чого  ти  дійшов  своїм  прогресом,
Ставай  навколішки:  молись,  молись,  молись…
Бо  крах  прийде  й  розчавить  своїм  пресом.

Смерчі  розірвуть  мури  і  тоді…
Зрівняють  хмарочоси  і  долини,
А  повені,  пожежі…  В  цій  біді…
На  світі  не  залишиться  людини.

Подумай  добре  про  простих  людей,
Дай  їсти  їм  і  одягни  в  свитину,
І  витри  сльози  із  сумних  очей,
Життя  коротке,  мов  одна  хвилина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432026
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2013
автор: Віталій Назарук