Провалля пам'яті -
В якесь падіння,
Багнюкою злиті
Якісь каміння.
В провалля пам'яті
Немов зім'яті,
Життям обпалені
Кумірів шати.
Немов каміння,
Немов забутості
Летять в падіння
Усі минулості.
Летять-летять униз
І десь там падають -
Я охопив карниз:
Про мене тзгадують.
Хтось десь кляне мене -
А я не падаю,
Хтось кличе десь мене -
А я не падаю!
Хтось десь зрадів мені -
І я іду уверх,
Хтось десь звелів мені -
І я іду уверх!
Я весь в людських думках,
А всі в мені завжди!
Єднаємось в думках -
Об'єднані завжди!
11.08.1992
К.
КВ-1
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432112
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2013
автор: Левчишин Віктор