Вбирала старенька портрет свого сина:
Васильки, чебрець - хлопчаку молодому...
На полі чужому геройськи загинув,
Далеко від отчого рідного дому...
Квітчала - і руки тремтіли у неньки,
Порепані, струджені... "Жить би та жить..."
І бачиться жінці: синочок маленький
До сивої мами назустріч біжить.
Білява голівка, мов ніжна кульбабка,
Малі рученята торкнулись подолу.
"Ну, здрастуй, онучку, ти зовсім як татко,
Так схожий...", - упали васильки додолу.
Розсипалась туга - і зойкнула хата,
Пронизливо-журно розхлюпався звук.
Маленьке внучатко голубило бабцю
І гладило щоки долоньками рук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432247
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.06.2013
автор: Лариса Журенкова