Цілує тисячами цілунків,
Цяткує тисячами цяток
І сипле пригорщами відлуння
Вологи втомленої ковток.
Товче і трусить старі перини
Та кривить посміхи блискавиць,
Та лупить в шиби, як в тамбурини…
І лиш на сонці – лягає ниць.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432450
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2013
автор: Наталка Янушевич