Я все життя як Буквар читаю,
Все відкриваю для себе світ.
Деякі правила прогортаю,
Інші – вже вивернула на спід,
Вже назбирала чималі чарти
Графіків, списків і діаграм,
Мабуть, прийшла вже пора навчати,
От я знання тобі й передам.
Знаєш, маленька, ти завжди маєш
Бути натхненною і цвісти,
Навіть (чи надто), коли лишаєш
Ззаду палаючими мости;
Навіть, коли ти здалась без бою,
І у душі – водоспад образ,
Плакати варто лише з собою,
Сльози – не краща з усіх прикрас.
Ще, ти повинна, моя хороша,
Бути «повинною» лиш собі,
Примус – то надто невдячна ноша,
Крила приємніші від горбів;
Те, що даруєш, даруй від серця,
Що віддаєш – тільки самохіть,
Все це здобутками обізветься,
То ж не шкодуй про це ні на мить.
Дякуй за ранки, і дні прожиті,
Добрих людей, світлий сум і сміх.
Тим, що наскрізь у життя прошиті
Часто кажи, що цінуєш їх;
Також цінуй ту, що у люстерку –
Цей із ресурсів – навіки твій.
Більше пильнуй у собі цукерку,
Втім, і обгортку носити вмій.
Рідше вдягай декольте із міні,
Більше показуй, що справді варт;
Не потурай нездоровій ліні,
І не тікай у пустий азарт.
Зуби пильнуй, і відрощуй коси,
Дім свій завжди в рукавичках чисть,
Хай буде завше запасів досить,
Щоб пригостився раптовий гість;
Не залишай без води вазони,
Думай, кому говорить «люблю»;
Після ночей від думок безсонних
Личко невиспане підмалюй;
Вчися рівненько тримати спину,
І елегантно сідать в авто,
Щоб не задумувались мужчини,
Перш, ніж тобі одягнуть пальто;
Вартою будь подарунків, квітів,
І, коли любиш, то не тримай…
Щоб Головний-Чоловік-на-Світі
Вірив, що рівних тобі нема!
***
Ти в мене гарна ростеш, нівроку,
Ніжна й невинна твоя краса.
В тебе два зуби; тобі півроку,
Світ - лише іграшки й чудеса.
Ти так натхненно хапаєш ніжки,
І запихаєш до рота їх…
Я ж от надіюсь тебе хоч трішки
Від помилок вберегти моїх.
Зараз не сплю, бо ночами плачеш,
Личко сховавши в моїм плечі;
Потім не спатиму, бо з побачень
Ти повертатимешся вночі.
Зараз поради вкладаю в строфи,
Щоби у пам’яті збереглись;
Потім ти скажеш – «Ну катастрофа,
Мам, ти дістала вже, відчепись!»
Хочеться дякувати-радіти –
Як пощастило з тобою нам!
Деякі мами не мають діток,
Деякі дітки не мають мам!
Хай тобі, доню щастить частіше!
Хай із усім у житті щастить,
Хай від недобрих людей чи рішень
Бог тебе спинить і захистить!
Хай береже від лихого слова,
Марних марнот, і бездумних літ.
Всього найкращого, будь здорова!
Виховай внуків моїх, як слід. ;)
20/06/2013
(З нагоди півпершої річниці моєї донечки Квітослави)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432538
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2013
автор: Ксенислава Крапка