Якщо кохала я, то палко,
Горіла полум’ям душа.
Але щораз у серці скалка
Лишалась, як любов ішла.
Якщо кохала, то на повну,
До самих кінчиків душі.
Сіяло каменем коштовним
Моє кохання без межі.
Якщо кохала, то страждала.
І цвіт чомусь ставав кийком.
Я завжди вічність будувала.
А вона сипалась піском.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)