Сиджу на сходах рідної домівки,
Вдивляючись у крапельки дощу.
І з трепетом у серці розумію,
Як рідко я буваю тут.
Під крапельки, що падають із хмарки,
Під запах літнього дощу,
Поринув я у спогади дитинства,
Юнацьких літ, що промайнули тут.
Бажання, спогади, - це карусель життя,
Життя, що вже минуло і немає.
Та є сьогодні, завтра, майбуття,
Є час побути поряд біля мами.
Батьківський дім – найбільша доброта,
Це доброта, що нам дана Любов’ю.
Цінуйте батька і матір на віка,
Це перше й найдороще, що нам дано з любов’ю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433013
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2013
автор: ©Vovk@