Закохана, замріяна, летить душа у вирії,
Покинуті всі сирії, бездійно говорливії.
Немає часу, вік стоїть, нема бажання.
Лише у серці, що горить, твоє кохання.
Парить, легенько, височінь. Душа сміється,
За словом, слово... Ще болить, а пісня ллється.
Над хмарами його здійми, немов створіння,
Руками, ніжно, обгорни, своє натхнення.
Кохай, люби, цінуй, живи, від сьогодення,
І я, люблю, моє життя, як сокровення.
Парить, легенько, височінь. Душа сміється,
За словом, слово... Не болить, і пісня ллється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2013
автор: Юриан Оболонский