Квітка в полі зацвітала
всі її топтали
Квітка тая не зівяла
щорік проростала
проростала бідолашна
поміж бурянами
кожен день життя боролась
сонце виглядала
спопелилось теє поле
буряни згоріли
кожен день встрічає сонце
квітка у самоті
поміж попелу як диво
квітка проростає
і тепер її єдину
кожен в світі знає
Кожен знає, не минає
милується зтиха
і понюхати бажає
водою полити
доглядають тую квітку
люблять і леліють
посадили їй на втіху
ще квіточок-діток
і тепер живе щасливо
квіточка у полі
бо навкруг її ожило
квіточок доволі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433168
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2013
автор: ixeldino