Ти пішов до жінки з рожевим волоссям
Це кохання - тобі здалося.
Ти моє життя розтоптав та бросив
Але я вибачаю, кохаю досі.
Біль вогнем пече мою душу та тіло
Я забути тебе не зуміла.
Я з маленькоі статі з останньоі сили
Вижимаю життя, мій милий.
Наша донечка плаче за татком рідним,
Коли ти мені остогиднеш?
Чи ніколи мені не набридне
Споживати брехню очевидну?
Відтепер я сама на життєвій дорозі.
Я бажати тебе невзмозі.
Та ночами про тебе бачу сни досі,
Де немає чужоі з рожевим волоссям...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2013
автор: ElenaIvchenko