В волошках поле й небо на Волині.

                     
Хмаринки  поруч  з  вікнами  летять,
Несуть  з  собою  спогади  в  чуприні.
Думки  поперед  поїзда  біжать,
Щоби  зустріть  волошки  мої  сині.

                               Приспів:    

                         Ритмічним  стуком  полонез,
                         Лягає  в  шпали  під  колеса.
                         То  сі  бемоль  то  до  дієз,  
                         Лунає  рельсами  експреса.

Медовий  стук  лунає  з-під  коліс,
Розлука  сива  губиться  в  долині.
Обіч  дороги    стелеться  рушник,
З  волошок  диких  рідної  Волині.

                                 Пр.

В  озерах  синь,  у  долах,  у  житах,
В  волошках  поле,  небо  в  серпантині.
В  дівчат  чарівних  бісики  в  очах,
Лежать,  як  хвилі  Стиру  та  Горині.
                     
                               Пр.
 
Душі  проскурка    в    нашому  раю,
Частинка  серця  виткана  з  розмаю.  
Волошки  сині  в  древньому  краю,
Як  син  Волині,  вас  не  забуваю!

                               Пр.
                         Ритмічним  стуком  полонез,
                         Лягає  в  шпали  під  колеса.
                         То  сі  бемоль  то  до  дієз,  
                         Лунає  рельсами  експреса.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433426
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.06.2013
автор: Дід Миколай