Ти просто не знав про мою нездійсненну печаль,
Коли на вустах застигає несказане слово,
Яке вже за мить обгортає небесна вуаль,
А я усміхнуся. Як завжди. Все просто чудово.
А ти не згадаєш про тихі сліпі вечори:
Чи можна ось так віддаватись розтерзаній вірі?..
Те звичне «люблю» ти мені просто так говорив?
Чому ж тоді щось пробігало у мене по шкірі?..
Чому ти сказав, попри долі насмішку, «моя»?
Для мене ж тоді загорялись небесні софіти.
Солодким словам вже не зможу повірити я,
Бо віра в любов остаточно тобою розбита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433436
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: Malena