Польові дзвіночки

Бродила  там,  де  трави  ще  не  кошені..
Така  мрійлива  тиша  край  села!
Багато  квітів,  щедрим  лугом  зрощених,
Але  дзвіночків  синіх  не  знайшла...
 
Сполохано  з-під  ніг  злітали  коники,
Десь  заливався  жайвір  в  вишині,
На  золотих  тарелях  грали  соняхи…
І  спогади  прокинулись  в  мені...
 
Далекий  час.  Моє  кохання  юності…
Ніяк  мені  зізнатися  не  міг...
Тобі  услід  лиш  сумно  посміхнулася,
І  розвело  нас  марево  доріг...
 
Пройшли  рокИ.  Знайомий,  та  одружений,
Пройшов  ти  поряд.  Мабуть,  не  впізнав...
Я  озирнулась.  Поглядом  напруженим
Тебе  я  проводжала  серед  трав...
 
Та  раптом…  Раптом  з  виглядом  здивованим
Ти  озирнувся!  Сердця  стукіт  стих!
І  погляди  схрестились,  зачаровані...
Лиш  дзвоники  хитались  біля  ніг...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2013
автор: Ірина Лівобережна