Колоситься пшениця та жито,
Квітують поля край села,
Так серцю приємно та любо,
Дивитись на рідні поля.
А поле широке синіє,
Волошками все зацвіло,
Душа моя й серце радіє,
Я ж бачить хотіла його.
Курнії дороги далекі,
Ведуть мене знов до села.
На зустріч ідуть мої рідні,
Зустріти мене край села.
Стояла у полі криниця,
Водичку ми з неї пили,
Тож висохла тая криниця,
Ніхто й не підходить туди.
Все знищили в селах чудових,
Колгоспи трощили царки,
По варварськи так поступили,
З селянами, і без війни.
Загинули села чудові,
Померлих багато в селі,
Роботи немає в нещасних-
-Це ж штучно зробили вони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433553
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: Ярмульська Галина