День догоря. Кидає вечір
На небо темний коц овечий.
І небо сходиться із морем,
Стає одним із ним простором.
Десь в тім просторі моє тіло.
Весь день в проміннях сонця мліло.
Його впіймала літня спека,
Вклавши в розпеченого глека.
А море хвилями гойдає,
Хмаркам привіти посилає.
В нім крильця спечені купаю.
І оживаю! Оживаю!
Коц - плед (діалект галицький)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433566
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)