Я вам не вірю, ви лише слова,
слова, бездарно кинуті на вітер,
сміття, луска, обгортка, полова.
В моєму серці більше вам не жити.
О як мене дратує день у день
нікчемна купка галасливих літер,
і продуває наскрізь, до легень,
холодний вітер, тричі клятий вітер.
Одні й ті ж самі... Ви такі нудні,
я знаю вас, як букви алфавіту.
Я проклинаю ті лукаві дні,
коли їх роздавав обманщиак-вітер.
Мені буває боляче, до жалю,
що вже немає сенсу говорити,
бо я ненавиджу, бо я так зневажаю
слова, бездарно кинуті на вітер.
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433567
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: Тетяна Ященко