Крик душі,слова беззвучні Рвуться,як тонка струна, та що має сльози штучні Вилились уже сповна! Тихий біль летить на крилах Все долає на шляху Вже немає тями в силах Вже давно немає сну. Цій душі вже ніде дітись Загубились десь слова Залишилось слізьми вмитись Вже яких давно нема.
Може з часом легше буде
Розмовлятиме душа
Але довго не забуде
Як кричала тишина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433592
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2013
автор: ельвіра