До суду нашого, привела мене доля,
Я на скульптуру подивився, не впізнав.
Колись була богиня — правосуддя.
Фемідою всі звали, а тепер...
Це фахова валютна вже повія,
Вже без пов'язки, в окулярах Polaroid,
В міні-бікіні з показу Versaccе,
В сандаліях сезону від Dior.
Без терезів, що здали вже давненько,
В металобрухт, навіщо цей “отстой”.
А замість них, ось прейскурант товстенький,
Що скільки коштує, панове, вибирай.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433682
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.06.2013
автор: Дикун