Відспівали мої солов`ї,
Цвіт калини уже не тривожить…
Ти сказав, що кохаєш її,
А мене вже кохати не зможеш…
Наче хмара лягла снігова…
На тендітнім кущі калино́вім
Краплі крові – гіркі ті слова –
Зчервоніли на гіллі в діброві…
Дощ осінній слова ті знайшов,
Що сльозами в очах заплелися,
І під ноги пролив… Ти пішов,
Розійшлися шляхи, розійшлися…
Терпкість ягід, як чорна пітьма,
Бо німіє душа безупинно…
Певно, винна у всьому сама,
Що мені не солодка калина…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2013
автор: Ірина Лівобережна