Я нікому не треба.
Я блукаю самотньо вночі,
Коли небо одне пригорне мене, доброго сина,
Я тоді посміхаюсь, один біля сивого тину,
Доля кинула жереб - не розчулю сльозою душі.
Я самотній у щасті,
Один сперечаюсь із горем,
Мене люблять усі, та ніхто не покличе до себе...
Я читаю стежки, перехрестя, де водяться зебри.
Недоторкана каста. Сірий кіт без рідного дому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433791
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.06.2013
автор: Siya