Я дочка того краю,
Де Карпати синіють.
Де ліси є безкраї,
Де річки струменіють.
Я дочка того краю,
Де пташок щебетання,
Де в веснянім розмаю
Дозріває кохання.
Приспів:
Україночка я, українонька.
Губи – спіла червона калинонька.
Очі – чорная стигла яѓідочка.
А душа – смерекова сопілочка.
Я дочка того краю,
Де молитва - до неба,
Де лелеки кружляють,
Солов'ї сіють щебет.
України дочка я,
Її вічна я бранка.
В свято спів тут лунає,
Майорить вишиванка.
Приспів:
Україночка я, українонька.
Губи – спіла червона калинонька.
Очі – чорна, достигла ягідочка.
А душа – смерекова сопілочка.
Я - донька України.
Вона серцеві мила.
Тут мої рідні стіни,
Тут мій рід, моя сила.
Серце в грудях пульсує,
Гіль на скрипочці грає,
Цвіт у лузі танцює,
Як про неї співаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)